Новини

Два боки проблем підприємств водопровідно-каналізаційного господарства

На Закарпатті тривають планові перевірки підприємств водопровідно-каналізаційного господарства.  Нещодавно фахівці Управління Держпраці з’ясовували, який стан справ на Комунальному підприємстві Іршавської міської ради, зокрема щодо виконання газонебезпечних робіт у колодязях, у замкнутих просторах, роботи очисних споруд (хлораторних установок), водонасосних станцій тощо. 

Уже перші результати цієї перевірки засвідчили, що недоліків у роботі працівників господарства вистачає: обладнання застаріло, часто виходить з ладу, планово-попереджувальні ремонти виконуються вкрай рідко – від випадку до випадку, матеріально-технічна база слабка, навчання  працівників  проводиться не вчасно.  Особливе занепокоєння викликає той факт, що питанню охорони праці тут приділяється не належна увага. Підприємство забезпечене єдиним комплектом індивідуального захисту, але й той, як зауважує завідувач сектору нагляду на виробництві і на об’єктах підвищеної небезпеки Управління Держпраці у Закарпатській області Олександр Гойс, не випробуваний. Водночас тут відсутні сигналізатори загазування, за допомогою яких перед початком робіт у каналізаційних колодязях працівники мали б визначати рівень загазованості. Хоча, за словами в.о. головного інженера Михайла Пищальника, працівники підприємства якось виходять з цієї ситуації - використовують різні пристрої –своєрідні «пастки», тож працівники спускаються у колодязі дуже рідко.

Фахівці Управління Держпраці вказали відповідальним особам  на виявлені порушення і зобов’язали усунути ці недоліки.  Завідувач сектору з питань експертизи умов праці Лілія Січка звернула також увагу керівництва підприємства на необхідність проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці, оскільки термін дії попередньої атестації вже сплив, а також надала консультації стосовно підготовки проведення чергової атестації. Адже від її результатів  залежить отримання робітниками, які працюють у шкідливих умовах, належних пільг та компенсацій (додаткових відпусток, доплат до тарифу, спецмолока).  

Але задля справедливості варто зауважити, що причина усіх цих проблем іршавського комунального  підприємства криється у недостатньому фінансуванні. Раніше тут  працювало понад сімдесят осіб, нині штат суттєво скоротили  - до 30 осіб. У районному центрі, який обслуговує це КП, потужного промислового чи іншого виробництва немає. Тарифи для населення хоч і високі, однак вони не можуть покрити усіх  затрат, необхідних для якісної роботи підприємства, дотації з міського бюджету також незначні.

От і виходить, що проблеми у підприємства є, але вони мають, як кажуть, два боки медалі.