Контактна інформація та регламент роботи

Деталі

Перегляди: 5308

Кримінальним кодексом України (далі — КК України) визначено перелік корупційних злочинів. Відповідно до змісту примітки до статті 45 КК України, корупційними злочинами відповідно до цього кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу.

Як видно, корупційні злочини не поміщені до окремого однойменного розділу КК України. При цьому, перелік корупційних злочинів умовно поділено на дві групи:

1) злочини, які вважаються корупційними, за умови (у випадку) їх вчинення службовими особами шляхом зловживання службовим становищем;

2) злочини, які безумовно вважаються корупційними.

До першої групи належать:

- привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України);

- викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (ст. 262 КК України);

- викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 КК України);

- викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 312 КК України);

- викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (ст. 313 КК України);

- порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 320 КК України);

- викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (ст. 357 КК України);

- викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 410 КК України).

До другої групи належать:

- нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (ст. 210 КК України);

- підкуп працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК України);

- зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України);

- зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364-1 КК України);

- зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги          (ст. 365-2 КК України);

- прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України);

- незаконне збагачення (ст. 368-2 КК України);

- підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 368-3 КК України);

- підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4 КК України);

- пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі     (ст. 369 КК України);

- зловживання впливом (ст. 369-2 КК України).

При розгляді правових наслідків вчинення корупційних злочинів, слід звернути увагу на наступне. Чинний КК України містить спеціальні норми, що унеможливлюють застосувати до особи, яка вчинила корупційний злочин, багатьох положень про звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, певних положень, що поліпшують становище особи при призначенні покарання.

Так, на осіб, що вчинили корупційний злочин, не поширюються, передбачені чинним КК України гарантії, пов’язані зі звільненням від кримінальної відповідальності: положення ст. 45 КК України - звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям; ст. 46 КК України – у зв’язку з примиренням винного з потерпілим; ст. 47 КК України – у зв’язку з передачею особи на поруки; ст. 48 КК України – у зв’язку зі зміною обстановки.

Якщо особу рядового чи начальницького складу органу (підрозділу) цивільного захисту, відповідним рішенням суду, визнано винною у вчиненні корупційного злочину, то ще одним правовим наслідком для такої особи буде обов'язкове звільнення зі служби цивільного захисту. Так, відповідно до пп. 8 п. 176 “Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту, у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду.