Деталі

Категорія: Гігієна праці та експертиза умов праці

Опубліковано: Середа, 26 липня 2017, 10:32

Ця  група захворювань опорно-рухового апарату професійного ґенезу формується за рахунок уражень периферичної нервової системи (вегето-сенсорні полінейропатії, радикулопатії) та хвороб кістково-м’язової системи (артрити, периартрити, епікондиліти, спондильоз, асептичний некроз). При цьому в останні роки спостерігається тенденція до зростання частки таких захворювань у загальній структурі професійних захворювань  серед працюючих в Україні (в 2011році питома вага захворювань опорно-рухового апарату становила -18%, в 2012р.-21,5%, в 2013 р.-21,2%, в 2014р.-17,4%, в 2015р.-34,1%).

           Патологія опорно-рухового апарату в значній частині випадків пов’язана з фізичним перевантаженням та перенапруженням окремих органів та систем. Для прикладу, за даними ВООЗ (Женева,1991р. Десята доповідь Об’єднаного комітету МОП/ВОЗ по професійній патології):  часте підіймання вантажу, робота у вимушеній позі, вібрація, напруження, що повторюється, важка робота в цілому є зв’язаними з роботою факторами виникнення артрозу. Нахили, тривале сидяче положення та підняття вантажу (особливо раптово важких предметів) – це фактори, що сприяють розвитку люмбалгії (радикулопатії).

            Отож нині особливо актуальною є проблема  якісного проведення  досліджень факторів виробничого середовища під час атестації робочих місць та з метою визначення контингенту осіб, які підлягають попередньому (періодичним)  медичним оглядам згідно з Порядком  проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим Наказом МОЗ України від 21.05.2007р. №246. Процедура проведення атестації робочих місць та визначення контингенту осіб, що підлягають медоглядам, передбачає проведення гігієнічної оцінки умов та характеру праці  на робочих місцях і проводиться  відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених Наказом МОЗ України від 08.04.2014р. №248, згідно з критеріями та методиками,  викладеними в цій Гігієнічній класифікації, та застосовується на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності у випадках, передбачених законодавством.

        Відповідна  гігієнічна оцінка повинна проводитися  з урахуванням  не тільки фізичних, хімічних  та біологічних виробничих факторів, а й  факторів трудового процесу,  до яких відносяться  важкість та напруженість праці. Такі фактори (важкість праці)  при певних умовах можуть призвести до розвитку професійної патології, в тому числі й до розвитку захворювань опорно-рухової системи. Важкість  праці – характеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енергозатрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи

Показники важкості праці, при перевищенні параметрів яких умови праці належать до шкідливих (важка праця):

– загальні енергозатрати організму (більше за 290 Вт);

– маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну (для чоловіків - 

більше за 30 кг, для жінок - більше за 7 кг);

– стереотипні робочі рухи (кількість за зміну): при локальному навантаженні (за участю м’язів кистей та пальців рук) – понад 40000,  при регіональному навантаженні (при роботі з переважною участю м’язів рук та плечового суглоба) - понад 20000;

– статичне навантаження (утримання вантажу, докладання зусиль, за зміну, кг/с):однією рукою для чоловіків – понад  36000, для жінок – понад  22000, двома руками – для чоловіків – понад  70000, для жінок – понад  42000, за участю м’язів тулуба та ніг  для чоловіків -100000, для жінок – понад 60000. Показник вираховується множенням маси вантажу, що утримується,  на тривалість його утримання протягом робочої зміни в секундах (наприклад: при утриманні вантажу масою 10кг протягом 1 год величина статичного навантаження становить 10*3600=36000кг/с);

– робоча поза: періодичне перебування в незручній та/або фіксованій  робочій позі від 25% до 50% часу зміни; перебування у вимушеній позі (навпочіпки, на колінах тощо від 10 до 25% часу зміни, перебування в позі «стоячи» від 60% до 80% часу зміни);

– нахили тулуба (більше 100 за зміну);

– переміщення в просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом, протягом зміни, км - по горизонталі - від 8км, по вертикалі - від 4 км)

      Проводити лабораторно-інструментальні дослідження факторів трудового процесу (важкості та напруженості праці) та  інших факторів виробничого середовища мають право  як державні так і приватні структури, які отримали Свідоцтво на право проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу з метою атестації робочих місць. Результати цих досліджень   оформлюють протоколами за формами, затвердженими МОЗ України. На підставі фактично виміряних (розрахованих) показників проводиться гігієнічна оцінка умов праці.

      Важкість  трудового процесу визначається та оцінюється за показниками, наведеними в Гігієнічній  класифікації праці, за так званими основними та допоміжними показниками, що є характерними для конкретного робочого місця. Основними показниками важкості праці є: фізичне динамічне навантаження, стереотипні робочі рухи, статичне навантаження, переміщення у просторі. Гігієнічна оцінка важкості праці проводиться шляхом додавання відношень виміряних або розрахованих показників до їх допустимих рівнів, помножених на коефіцієнт значимості показника (1,0 - для основних показників, 0,15 - для допоміжних).  Клас та ступінь важкості праці визначаються відповідно до розрахованих балів (сума відношень основних та допоміжних показників до їх нормативних рівнів, помножених на відповідний коефіцієнт) згідно з додатком 17 до цієї Гігієнічної класифікації праці. Залежно від виміряних та розрахованих параметрів умови праці за показниками «важкість» трудового процесу відносяться до І класу-оптимальний (легка праця), ІІ класу-допустимий (середньої важкості), ІІІ класу-шкідливий (важка праця). Найвищі клас та ступінь за факторами «важкість» трудового процесу - 3 клас, 3 ступінь (особливо важка  праця).

         Особи, які працюють у важких (особливо важких) умовах праці, проходять періодичні (попередні) медичні огляди відповідно до наказу МОЗ України від 21.05.2007 р. №246  «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», в якому, зокрема, передбачені шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медичний огляд  (п.6 Фізичне перевантаження та напруження окремих органів та систем та інші фактори трудового процесу Додатку 4 до п.2.6 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій). Цим Порядком також визначені спеціалісти, які повинні бути залучені до медоглядів  (зокрема: невропатолог, хірург, уролог),  певний обсяг лабораторних, функціональних та інших  досліджень, та періодичність проведення медоглядів цієї категорії осіб (наприклад: особи, роботи яких пов’язані з перебуванням у вимушеній робочій позі (на колінах, навпочіпки та ін. до 25% часу зміни проходять медогляди з періодичністю 1 раз на 2 роки, понад  25% часу зміни - раз на рік)

          У згаданому Наказі також вказані медичні протипоказання (на додаток до загальних) для роботи в таких умовах, які повинні враховуватися при проходженні попереднього (при влаштуванні на роботу) та періодичних медичних оглядів. Зокрема, це такі протипоказання, як: хронічні захворювання периферичної нервової системи, облітеруючі захворювання артерій, периферичні ангіоспазми; виражене варикозне розширення вен нижніх кінцівок, тромбофлебіт, трофічні порушення, геморой; виражений ентероптоз, грижі, випадіння прямої кишки; аномалії жіночих статевих органів, опущення (випадіння) жіночих статевих органів; хронічні запальні захворювання матки і придатків, ішемічна хвороба серця; хронічні захворювання внаслідок травм і вади розвитку опорно-рухового апарата незалежно від ступеня декомпенсації.

Якісна оцінка умов праці на конкретних робочих місцях, виявлення факторів, що можуть бути причиною виникнення профзахворювань, дають підстави для застосування заходів щодо усунення дії цих факторів за рахунок проведення низки санітарно-профілактичних заходів. Зокрема, раціоналізації режиму праці та відпочинку, ергономічної організації робочих місць, вирішення організаційно-технічних питань, організації проведення профілактичних медичних оглядів цієї категорії осіб та ін.

               Отже, відповідальне ставлення роботодавців при організації атестації робочих місць, фахівців, які беруть участь у виявленні шкідливих виробничих факторів на конкретних робочих місцях, організовують та проводять дослідження факторів виробничого середовища, проводять гігієнічну оцінку  умов та характеру праці, організовують та проводять профілактичні медичні огляди, а також відповідальне ставлення самих працівників до свого здоров’я є основними складовими зниження ризиків виникнення професійних захворювань серед працюючого населення та обов’язковою передумовою запобігання виникненню цих захворювань.

Підготувала

Світлана Кавранська,  головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці