Деталі

Категорія: Гігієна праці та експертиза умов праці

Опубліковано: П'ятниця, 05 серпня 2016, 10:36

       Виробнича санітарія - це система організаційних і технічних заходів, які направлені на усунення потенціальних небезпечних факторів і запобігання професійним захворюванням та отруєнням.

         Гігієна праці використовує: хі­мічні, фізичні, біологічні та комбіновані методи аналізу забруднення виробничого середовища; експериментальний метод для характеристики нових чинників виробничого середовища й обґрунтування нормативів; фізіологічні, біохімічні, психологічні та інші методи для вивчення впливу умов праці на організм людини; клінічні, епідеміологічні, статистичні, математичні методи оцінки стану здоров’я трудових колективів.

         Дослідження у сфері гігієни праці створюють наукову базу для практичної діяльності з поліпшення умов праці, забезпечення медичного обслуговування працівників, у т.ч. з організації медичних оглядів, експертизи професійної працездатності, реабілітації та ін.

         У промисловості та сільському господарстві впроваджуються нові види обладнання, машин і технологічні процеси, різко збільшуються випадки застосування нових хімічних речовин, різноманітних фізичних явищ, більш інтенсивним стає процес праці.

         Фактори виробничого середовища і трудового процесу, які можуть шкідливо впливати на організм працюючих, називаються виробничими (професійними) шкідливостями. Фактори виробничого середовища і трудового процесу відповідно до Гігієнічної класифікації праці за природою дії поділяються  на фізичні, хімічні, біологічні та фактори трудового процесу (психофізіологічні фактори в організації праці, обладнання робочого місця і устаткування).

         Виробничий фактор, вплив якого на працюючого за певних умов може призвести до захворювання або стійкого зниження працездатності, визначається як шкідливий, а фактор, який спричиняє травму або інше раптове різке погіршення здоров’я (гостре отруєння, ураження електричним струмом тощо), як небезпечний.

         Характеристика трудового процесу, яка віддзеркалює переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи (серцево-судинну, дихальну й т. ін.), що забезпечують його діяльність, називається важкістю праці, а  характеристика, яка засвідчує переважне навантаження на центральну нервову систему – напруженістю праці. Важкість праці є ознакою фізичної праці,  напруженість – розумової. Такий  поділ певною мірою умовний, оскільки фізична праця обумовлює як м’язове, так і нервове напруження, і навпаки.

         Унаслідок впливу на організм виробничих шкідливостей можуть виникати різноманітні специфічні захворювання  чи отруєння, які не трапляються в побуті й тому отримали назву професійних захворювань. Крім того, шкідливі виробничі фактори призводять до виникнення або загострення неспецифічних захворювань, що супроводжуються зростанням показників загальної захворюваності робітників.   

         За даними Держкомстату України, в цілому в нашій країні кожен четвертий працює в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам за параметрами вмісту пилу і хімічних полютантів у повітрі робочої зони ( від лат. полюціо — «забруднення» — хімічні речовини, які забруднюють середовище життя, синонім — забруднювачі), вібрації, шуму, інфра-ультразвуку, іонізуючого і неіонізуючого випромінювання, важкості і напруженості праці тощо.

         У Закарпатській області, за даними офіційної статистичної звітності, питома вага досліджених проб на пари та гази повітря закритих приміщень і робочої зони, які перевищують ГДК (гранично допустима концентрація), в 2015 р становила 12,2 %, у тому числі на речовини 1 та 2 класу небезпеки 13,6%. З досліджених проб на пил і аерозолі цей показник був 24,3% та 25,4%. З обстежених лабораторно 108 об’єктів перевищення ГДК виявлено на 18 (16,7%).

         Дані характеристики повітря закритих приміщень і робочої зони свідчать, що у 2015 році з обстежених 668 робочих місць (8,6%) 132 (19,8 %) не відповідали санітарним нормам. За параметрами фізичних факторів навколишнього середовища, не відповідало нормам відповідно число вимірювань та  число обстежених робочих місць:

Освітлення – 1,6 % - 1,1 %

Шум (еквівалентні рівні звуку) – 27,5 % - 29,2 %

Вібрація – 18,0 % – 18,6 %

Електромагнітні поля радіочастот (ВЧ) – 7,5 % - 5,8 %

Оптичне випромінювання – 46,1 % - 41,6 %

Метеофактори – 8,0 % - 8,9 %.

         З обстежених радіологічними методами об’єктів щодо досліджень іонізуючих випромінювань торік не було таких, де б вони не відповідали вимогам гігієнічних нормативів.

         Для об’єктивності оцінки ситуації необхідно також враховувати той факт, що у 2015 році був запроваджений мораторій на проведення перевірок, тож наведені дані – результати лабораторних досліджень лише за зверненнями суб’єктів господарської діяльності для потреб атестації.

         Підсумовуючи сказане, зауважимо: поліпшення і зміцнення здоров’я працюючого можливе за умов проведення економічних реформ, законодавчого врегулювання, що дозволить покращити умови охорони і гігієни праці, підвищити добробут населення, удосконалити його медичне забезпечення. Необхідно створити в країні такі умови для збереження і покращення здоров’я працюючих, які б підтверджували, що здоров’я  робітника – найважливіший пріоритет державної політики.

Матеріали підготував

начальник відділу з питань гігієни праці                                   В.Орел