Деталі

Створено: Понеділок, 15 січня 2018, 14:08

Опубліковано: Понеділок, 15 січня 2018, 14:08

Незважаючи на наявність профільних законів України, зокрема «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про попередження насильства в сім’ї» та інші, їх норми, на жаль, залишаються переважно декларативними. Це питання обговорили учасники  недавнього семінару, який відбувся в Міжгірському районному центрі зайнятості.

Як зауважувалося у ході проведення заходу, серед найбільш яскравих прикладів законодавчих положень, що призводять до гендерної нерівності, можна назвати такі:

а) в Україні заборонено використовувати працю жінок вночі; б) понад 500 видів робіт є забороненими для жінок. За словами головного державного інспектора відділу Управління Держпраці у Закарпатській області  В’ячеслава Попкова, крім запровадження ґендерних квот на місцевих виборах, як позитивні зміни в законодавстві можна також відзначити нове для юридичної практики України поняття ґендерної ідентичності, запроваджене ЗУ «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації з правом Європейського Союзу» від 12.11.2015 р. № 785-VIII, яким заборонено дискримінацію у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від ґендерної ідентичності.

В’ячеслав Попков звернув також увагу присутніх на те, що в затвердженій Указом Президента України Національній стратегії у сфері прав людини серед основних завдань визначено забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. У Стратегії констатується необхідність впровадження міжнародних стандартів щодо забезпечення гендерної рівності, в тому числі на законодавчому рівні; удосконалення механізмів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; створення умов для збалансованої участі жінок і чоловіків у громадсько-політичних процесах, прийнятті суспільно важливих рішень; проведення комплексних заходів щодо подолання гендерної дискримінації, в тому числі гендерних стереотипів; забезпечення рівності у доступі до правосуддя.

Водночас самостійним завданням названо необхідність протидії гендерному насильству, торгівлі людьми та рабству. А в числі заходів в освітній сфері, серед іншого, передбачено включення до навчальних програм тем з питань прав і свобод людини, зокрема гендерної рівності.