Деталі

Створено: Четвер, 31 грудня 2020, 09:33

Опубліковано: Четвер, 31 грудня 2020, 09:56

Непростий 2020-ий підходить до завершення. Непростий? Бо цьогоріч ми стикнулися з цілком новими реаліями життя: працювали в умовах жорсткого карантину, дистанційно навчалися і вирішували нагальні питання, намагалися і досі продовжуємо протистояти найбільшому виклику за останні роки – поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Багато краян у 2020-му залишилися без роботи – дехто згорнув свій бізнес або вимушено перевів його в онлайн-режим,  хтось пішов працювати «у тінь», когось незаконно звільнили. В той же час «побільшало» роботи у медиків. Тож яким був цей рік для Управління Держпраці у Закарпатській області, які проблеми, пов’язанні з безпечними та законними умовами праці громадян, найчастіше довелося вирішувати, говоримо з очільником цієї структури Богданом Дорошем.

- Богдане Володимировичу, яку тенденцію можна прослідкувати останнім часом на ринку праці Закарпаття?

- На ситуацію з працевлаштуванням в області, як і по Україні загалом, вплинула пандемія коронавірусу. Відверто кажучи, ситуація непроста. За інформацією ГУ Пенсійного фонду України у Закарпатській області, у вересні в краї зафіксовано 277 тисяч 419 застрахованих осіб, а у жовтні така кількість вже становила 284 тисячі 772 особи. Тобто за місяць було офіційно працевлаштовано 7353 людини.  На жаль, чимало роботодавців, зокрема середнього та малого бізнесу, вимушено скоротили свої потужності, виробництво чи взагалі згортають діяльність, тож не потребують працівників або не в такій кількості, як раніше. У зв’язку з цим багато краян опинилися без роботи. Частину працівників перевели на неповний робочий день, дехто працює дистанційно або розпочав власну справу, користуючись соцмережами.

- Які заходи здійснює Управління Держпраці задля легального і безпечного працевлаштування краян?

- Ми неодноразово наголошували, що Державна служба з питань праці – це не якийсь каральний орган.  Одним з пріоритетних напрямів її діяльності завжди було і залишається інформаційно-роз’яснювальна робота серед роботодавців та найманих працівників, надання безоплатної правової і консультативної допомоги, що ми і широко застосовуємо.  У ході проведення таких заходів інспектори праці інформують роботодавців про правові наслідки використання незадекларованої праці та про відповідальність, яка настає за порушення цього сегменту трудових правовідносин. Своєю чергою найманим працівникам наші фахівці намагаються окреслити всі недоліки і негативні наслідки, коли ті погоджуються працювати «нелегально». До слова, тільки від початку цього року службові  особи Управління провели 7563 таких заходів.  І треба сказати, що роботодавці,  в яких побували держінспектори,  оформили на роботу, починаючи із січня, 8385 найманих працівників. Водночас ми проводимо превентивні заходи, зокрема відвідування суб’єктів господарювання, під час яких фіксуємо реальну кількість осіб, котрі там працюють. Потім ці дані зіставляємо з інформацією Пенсійного фонду. Якщо наявні очевидні розбіжності, тоді приймається рішення про проведення інспекційних відвідувань.

- Які галузі економіки краю на сьогодні були охоплені інформаційно-роз’яснювальною роботою?

- Закарпаття, як відомо, не є промисловим регіоном. Тому до провідних галузей нашої економіки належать в основному туризм і рекреація, готельно-ресторанний бізнес, оптова та роздрібна торгівля, громадське харчування, будівництво і сільське господарство. Аналіз роботи Управління засвідчив, що саме вони є найбільш ризикованими сферами, де існує вірогідність використання незадекларованої праці.  Упродовж цього року ці сфери були першочергово охоплені інформаційно-роз’яснювальними заходами. Але такі заходи проводилися і на підприємствах інших галузей. 

- Які  ризики нелегальної праці існують на сьогодні для роботодавців і для працівників?

- Залучення нелегальної праці є певним чином небезпечно для обох сторін.   Та найбільше ризиків незадекларованих трудових відносин стосується саме найманих працівників Адже особа, яка працює без оформлення трудового договору, втрачає право на будь-які соціальні гарантії. У разі неофіційного працевлаштування роботодавець може не виплати працівнику заробітну плату за виконану роботу, не оплатить допомогу з тимчасової втрати працездатності, не виплатить, відповідно до законодавства, заробітну плату за час щорічної відпустки. Працівник не матиме гарантій, пов’язаних з навчанням, вагітністю, народженням дитини. У разі нещасного випадку роботодавець уникне відповідальності, а працівник соціальних виплат. І нарешті, працівник, що працює «нелегально», втрачає право на пенсійне забезпечення. Ризики нелегального працевлаштування існують і для роботодавців. Якщо неоформлений працівник заподіяв матеріальну шкоду, то роботодавець не матиме жодного правового механізму її відшкодування. Водночас за допуск до роботи  такого працівника чинним законодавством передбачено значні фінансові штрафи, які можуть бути накладені на недобросовісного роботодавця.   

-  В умовах пандемії з’явилося таке нове поняття, як «часткове безробіття». Що саме воно означає і чи багато роботодавців краю скористалися ним?

- Під поняттям «часткове безробіття» слід розуміти зупинення (скорочення) діяльності роботодавця або фізичної особи-підприємця, який є застрахованою особою, внаслідок карантину, яке призвело до часткового або повного скорочення тривалості робочого часу його працівників або фізичної особи-підприємця, який є застрахованою особою. За інформацією Закарпатського обласного центру зайнятості,  правом на отримання допомоги з часткового безробіття на період карантину за  найманих працівників скористалися1167 роботодавців. 

- На момент запровадження карантину були, як відомо, призупинені перевірки? Чи змінився формат їх проведення після відновлення?

- Справді, із 16 березня поточного року в Управлінні повністю було призупинено проведення планових та позапланових перевірок, а також інспекційних відвідувань та інформаційно-роз’яснювальної роботи. Починаючи  з червня 2020 року проведення перевірок частково відновлено, але тільки за зверненнями працівників про порушення їхніх трудових прав. Повноцінне відновлення інспекційної діяльності відбулося з вересня цього року.  Формат перевірок залишився незмінний. Також на сьогодні планові перевірки з питань охорони праці заборонені, проводяться лише позапланові і тільки на підприємствах з високим ступенем ризику.      

- Яка відповідальність передбачена згідно з чинним законодавством за порушення  вимог нормативних документів з питань праці?

- Стаття 265 Кодексу Законів про працю України, у редакції яка діє на сьогодні, передбачає відповідальність у вигляді штрафу для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю і порушують вимоги трудового законодавства. Також до суб’єктів господарювання, котрі є платниками єдиного податку першої – третьої групи, за порушення, передбачені в абзаці 2 та 6  частини 1 статті 265 КЗпП України,  застосовується такий вид відповідальності, як попередження. Однак, у разі вчинення порушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 265 КЗпП України, повторно протягом двох років поспіль – штраф становитиме 30 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на час виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого допущеного порушення.   

- Яким на сьогодні є розмір штрафів (за нелегального працівника, за перешкоджання інспекторам проводити перевірку, за інші види порушень)?

- За фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), абзацом 2 частини 1 статті 265 КЗпП України, передбачена відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної  заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого скоєно таке порушення. Станом на сьогодні розмір штрафу сягає 50 тис. грн. За недопуск інспектора праці до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкоди у її проведенні може бути накладено штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати. За недопуск інспектора праці до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин розмір штрафу становитиме 16 мінімальних заробітних плат. За порушення інших вимог законодавства про працю  передбачено накладення штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.    

- Нині доволі актуальним є  питання безпечної експлуатації кисневих балонів. Що зроблено в цьому напрямі і яка ситуація з дотриманням вимог безпеки?

- З метою запобігання виникненню нещасних випадків під час  експлуатації кисневих балонів та систем трубопроводів з киснем у закладах тимчасового розміщення пацієнтів у мобільних госпіталях і в закладах охорони здоров’я фахівці Управління Держпраці проводять профілактичні заходи. На сьогодні держінспектори побували вже у 16 медичних закладах краю. Під час таких відвідувань керівникам та відповідальним посадовим особам наголошувалось на основних вимогах безпечної експлуатації кисневих балонів та систем трубопроводів з киснем. Також обговорювалися найбільш актуальні проблемні моменти, зокрема: експлуатація трубопроводів кисню без блакитного забарвлення по всій довжині; балони зберігаються незахищеними від атмосферних опадів і прямих сонячних променів; балони не встановлені у спеціально обладнані гнізда, клітки або не огороджені бар’єром; вентилі на балонах не повернуті в один бік; переміщення здійснюється не у спеціально пристосованих візках; не на всіх балонах вибито тавро про дату проведення техогляду; на порожніх балонах відсутні так звані «башмаки»; досить часто відсутня інструкція з охорони праці щодо безпечного використання балонів.

- Ще одне гостре питання, викликане пандемією, - це захворюваність медпрацівників. Як триває на Закарпатті процес розслідування і виплат?

- Справді, медики опинилися в авангарді боротьби з ковідом. В Управління Держпраці у Закарпатській області станом на 31 грудня 2020 року надійшли повідомлення про випадки гострого професійного захворювання 1899 медпрацівника, з них 13 – з летальним наслідком. За всіма повідомлення було прийнято рішення про проведення спеціального розслідування. Водночас випадки інфікування, що проходять з легким перебігом хвороби, за дорученням керівництва Управління, розслідуються комісіями лікувальних закладів, але за участі нашого представника, головного спеціаліста  відділу з питань гігієни праці.   Поки що завершено проведення розслідувань щодо  207 працівників. Це дуже мала кількість. Правда, цьому є об’єктивне пояснення. Річ у тім, що цей процес «гальмують» два основні чинники: відсутність результатів епідрозслідування (встановлення кола контактних осіб, вогнища інфікування – процес доволі тривалий) та відсутність висновку профпатолога (профпатологів лише два на всю області і їхні послуги платні, а лікувальні заклади не завжди мають кошти).  Цьому також сприяє і тривале перебування потерпілих на самоізоляції чи лікуванні.

- Чи отримав уже хтось з потерпілих передбачені виплати?

Так, виплати є вже, їх проводить Фонд соціального страхування.  Виплачуються вони тільки на підставі складеного комісією акту про втрату працездатності. Два випадки на Закарпатті оскаржуються в судовому порядку. В одному родичі потерпілого не погодилися з рішенням комісії, в іншому – підприємство не згідне з висновком спеціальної комісії щодо встановлення осіб, винних у порушенні законодавства, що призвело до настання гострого профзахворювання. Але мушу тут принагідно наголосити, що комісія, приймаючи рішення, керується насамперед згаданими результатами епідрозстеження та висновком профпатолога.

- Дякую  за розмову. Ваші побажання роботодавцям і їхнім найманим працівникам з нагоди Нового року?

- Зичу усім міцного здоров’я, миру, добре оплачуваної і безпечної роботи. Хай рік прийдешній принесе усім нам лише добрі зміни та виправдає найкращі сподівання.

Розмову вела

Ольга Стефанець