Деталі

Створено: Середа, 22 липня 2015, 16:33

Опубліковано: Середа, 22 липня 2015, 16:33

 Чинне законодавство передбачає два шляхи компенсації невикористаної частини відпусток. Перший — виплата грошової компенсації  за невикористану частину відпустки. Відповідно до частини третьої статті 83 КЗпП та частини третьої статті 24 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон №504) у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник. Тобто у наведеному випадку грошова компенсація перераховується на рахунок підприємства, до якого приєдналося реорганізоване підприємство.

Другий шлях передбачає збереження невикористаної частини відпустки за працівником. Відповідно до частини другої статті 81 КЗпП та частини третьої статті 9 Закону №504, якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, повністю або частково не використав щорічних основної та додаткових відпусток і не одержав за них грошової компенсації, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав цих відпусток за попереднім місцем роботи. Крім того, згідно з частиною першою статті 81 КЗпП та пунктом 8 частини сьомої статті 10 Закону №504 за бажанням працівника, переведеного на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, який не використав за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічної основної відпустки і не одержав за неї грошової компенсації, щорічна відпустка повної тривалості надається до настання шестимісячного терміну безперервної роботи після переведення.
Разом з тим, обираючи другий шлях, слід враховувати, що згідно з частиною сьомою статті 79 КЗпП та частиною другою статті 12 Закону №504 невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Таким чином, зарахування до стажу роботи, що дає право на відпустки, часу, за який відпустки не використовувалися, можливе лише за наявності невикористаних відпусток за поточний та попередній роки і лише за умови, якщо працівник не виявив бажання отримати грошову компенсацію. За більш ранній період та у випадках, якщо працівник наполягає саме на отриманні грошової компенсації, компенсація здійснюється шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок нового підприємства.