Деталі

Батьківська категорія: ROOT

Категорія: Консультації

Створено: Вівторок, 24 липня 2018, 16:35

Останнє оновлення: Вівторок, 24 липня 2018, 16:36

Опубліковано: Понеділок, 23 липня 2018, 16:35

Автор: pres

Перегляди: 4993

Літня пора традиційно вважається періодом відпусток. Саме в цей час хочеться поніжитися на сонці, пройтися босоніж по траві на дачі, насолодитися прохолодою моря або річки. Право наших громадян на щорічну відпустку закріплене ст. 2 Закону України «Про відпустки». Але тут варто наголосити, що таке право мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також котрі працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство). Згідно зі ст. 6 цього Закону, право на відпустку мають також сезонні та тимчасові працівники пропорційно відпрацьованому ними часу.

Тобто йдеться про осіб, які, простіше кажучи, мають офіційно оформлені з роботодавцями трудові відносини. І їм надаються щорічні відпустки зі збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Водночас громадяни, які працюють за договорами підряду, що належать до договорів цивільно-правового характеру, на таку відпустку претендувати не можуть. Приватні підприємці (фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників) також не мають права на щорічні відпустки, оскільки вони не перебувають у трудових відносинах.

Стаття 4 ЗУ «Про відпустки» передбачає наступні види відпусток: основна; додаткова за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; додаткові відпустки у зв’язку з навчанням; творча відпустка; відпустка для підготовки та участі в змаганнях; соціальні відпустки: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка у зв’язку з усиновленням дитини; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей; відпустки без збереження заробітної плати. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватись й інші види відпусток.

Згідно із Законом «Про відпустки», щорічна основна відпустка не може бути меншою, ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який рахується з дня укладення трудового договору. Також є такі категорії працівників, яким надано право на одержання щорічних відпусток за бажанням у зручний для них час. Серед них: особи віком до 18 років, інваліди, жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, одинока матір (батько), які виховують дитину без батька (матері); опікун, піклувальник або інші самотні особи, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків, дружина (чоловік) військовослужбовців, ветеран праці та особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, батьки — вихователі дитячих будинків сімейного типу, в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Законом України «Про відпустки» передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати: відпусток, що надаються в обов’язковому порядку працівникам за їхнім бажанням (ст. 25) і відпусток, що надаються за згодою сторін (роботодавця і працівника) (ст. 26). Примусово у таку відпустку ніхто нікого не має права відправити.

• Попередня
• Наступна