Деталі

Категорія: Гігієна праці та експертиза умов праці

Опубліковано: Понеділок, 15 серпня 2016, 15:58

     Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони проводиться шляхом вимірювання среднеьозмінних (Ксз) і максимально разових (Км) концентрацій і подальшого їх порівняння з гранично допустимими значеннями, представленими в документі ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

     Наявність двох величин ГДК вимагає оцінки умов праці як за мінімальними, так і за середньозмінними концентраціями; клас умов праці в цьому випадку встановлюється за більш високого ступеня шкідливості.

     Середньозмінна концентрація - це концентрація, усереднена за 8-годинну робочу зміну. Вона визначається для характеристики рівнів впливу речовини протягом зміни, розрахунку індивідуальної експозиції (в тому числі пилової навантаження), виявлення зв'язку змін стану здоров'я працівника з умовами праці.

     Максимальна (максимально разова) концентрація - концентрація шкідливої речовини при виконанні операцій (або на етапах технологічного процесу), що супроводжуються максимальним виділенням речовини у повітря робочої зони, усереднена за результатами безперервного або дискретного відбору проб повітря за 15 хв для хімічних речовин і 30 хв для аерозолів переважно фіброгенної дії. Для речовин, небезпечних для розвитку гострого отруєння (з гостронаправленим механізмом дії*, подразнюючих речовин), максимальну концентрацію визначають з результатів проб, відібраних за можливо більш короткий проміжок часу (як це дозволяє існуючий метод визначення речовини).

(* Речовини з гостронаправленим механізмом дії - це речовини, небезпечні внаслідок можливого розвитку гострого отруєння при короткочасному впливі, обумовленому вираженими особливостями механізмів дії (гемолітичні, пригнічують дихальний, судиноруховий центри та ін).

     Інформація про максимальні концентрації необхідна для проведення інспекційного і виробничого контролю за умовами праці, виявлення несприятливих гігієнічних ситуацій, оцінки технологічного процесу, обладнання, санітарно-технічних пристроїв.

     За середньозмінними концентраціям (Ксз) контролюються аерозолі переважно фіброгенної дії і канцерогени - бензол, кадмій, миш'як, їх неорганічні та ін.

     За максимально разовими концентраціями (Км) контролюються біопрепарати, речовини з гостронаправленим механізмом дії (діоксид азоту, бром, фтор та ін), подразнюючої дії (азотна кислота, аміак, йод, сірчана кислота та ін), алергени (нікель, солі хромової кислоти, гентаміцин і ін).

     За середньозмінними (Ксз) і максимально разовими (Км) концентраціями визначаються всі інші хімічні речовини.

     За останніми досягненнями медицини праці в цьому напрямі застосування показників середньо змінної та середньозваженої  концентрації пилу, поряд із максимально разовою, дає змогу розрахувати пилове навантаження за зміну, технологічний цикл, а при необхідності – за весь період трудової діяльності.

     Контроль повітря здійснюється при характерних виробничих умовах з урахуванням:
• характеру технологічного процесу (безперервний, періодичний), температурного режиму, кількості шкідливих речовин, що виділяються  та ін;
• фізико-хімічних властивостей контрольованих речовин (агрегатний стан, летючість та ін)

• класу небезпеки та біологічної дії речовини;
  • планування приміщень (поверховість будівлі, наявність міжповерхових прорізів, зв'язок з суміжними приміщеннями та ін);
  • кількості та виду робочих місць (постійні і непостійні);
  • фактичного часу перебування працюючих на виробничій ділянці і протягом робочої зміни

     Відбір проб повітря проводять в зоні дихання працівника або з максимальним наближенням до неї повітрозабірного пристрою (на висоті 1,5 м від підлоги при роботі стоячи або 1 м при роботі сидячи). Якщо робоче місце непостійне, відбір проб проводять там, де робітник перебуває більшу частину свого часу.
     Пристрої для відбору проб повітря можуть розміщуватися у фіксованих точках робочої зони (стаціонарний метод) або закріплюватися безпосередньо на одязі працівника (персональний моніторинг).

     Стаціонарний метод відбору проб застосовують для вирішення наступних завдань:
• гігієнічної оцінки джерел забруднення повітря робочих зон (технологічних процесів і виробничого обладнання);
• гігієнічної оцінки ефективності вентиляційних систем;
• визначення відповідності фактичних рівнів вмісту шкідливих речовин їх гранично допустимим концентраціям.
     Персональний моніторинг концентрацій шкідливих речовин у зоні дихання працюючих рекомендується застосовувати в тих випадках, коли виконання трудових операцій проводиться на непостійних робочих місцях.

     Вимірювання максимально разової концентрації (Км) здійснюється на ділянках, що характеризуються сталістю технологічного процесу, значною кількістю ідентичного обладнання або аналогічних робочих місць при виконанні тих операцій, коли у повітря робочої зони надходить найбільша кількість шкідливої речовини.
     Тривалість відбору однієї проби повітря визначається методом аналізу і залежить від концентрації речовини у повітрі робочої зони.

     Визначення средньозмінної концентрації (Ксз) проводиться як для конкретного працівника, так і для експозиційної групи (групи робітників, що піддаються впливу одного і того ж джерела шкідливого впливу, виконують одні й ті ж трудові операції. В цьому випадку вимірювання проводять не менш ніж для 10% працівників цієї групи.
     Средньозмінні концентрації вимірюють не тільки для робочих основних професій, але і для допоміжного персоналу, який за характером роботи може піддаватися дії шкідливих речовин (слюсарі, ремонтники, електрики та ін).

Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК), що використовуються при проектуванні виробничих будівель, технологічних  процесів, обладнання, вентиляції, для контролю за якістю виробничого середовища та профілактики несприятливого впливу на здоров'я працюючих.

     Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони підлягає систематичному контролю для попередження можливості перевищення гранично допустимих концентрацій - максимально разових робочої зони і среднесменных робочої зони  (ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»).

     Періодичність контролю залежно від класу небезпеки шкідливої речовини встановлено:

: для I класу небезпеки - не рідше одного разу в 10 днів,

II класу - раз в місяць,

III , IV класу - раз в квартал.

Величини ГДК наведені в додатку 2 зазначеного  документу.